В процесі життя та виробничої діяльності людина неминуче підпадає під вплив різноманітних шкідливих та небезпечних чинників. Життєдіяльність, при якій вплив таких несприятливих чинників зведено до мінімуму, вважається безпечною. Ступінь безпеки процесу життєдіяльності можна оцінити за таким комплексним показником як здоров’я. Саме воно є найбільшою цінністю для людини на будь-яких етапах життя. Під здоров’ям розуміють природний стан організму, що перебуває в динамічній рівновазі з навколишнім середовищем в процесі життєдіяльності і характеризується відсутністю будь-яких виявлених хворобливих змін.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 50% всіх чинників, що впливають на здоров’я людей, лежать у сфері способу життя, до 20–25% – у сфері навколишнього (в тому числі виробничого та побутового) середовища, до 15–20% – у сфері спадковості і приблизно до 10% – у сфері медичної допомоги. Враховуючи вищесказане можна скласти своєрідну “формулу” здоров’я, яка визначається сумою об’єктивних та суб’єктивних чинників (рис. 2.3).
Кожен, оцінивши через призму цієї “формули” свій стан здоров’я, знаходить “свої” чинники ризику і робить відповідні поправки. Це стосується в першу чергу суб’єктивних чинників. Адже, якщо не робити таких поправок у повсякденному способі життя, то “свої” чинники ризику стають першопричиною погіршення здоров’я, а іноді – небезпечних та тяжких захворювань.
.jpg)
.jpg)

.jpg)
.jpg)
.jpg)

